Мирне населення

Діти після погрому з їжею, отриманою від польової кухні. Джерело: цифровий архів YIVO

Проголошення української держави стало несподіванкою не лише для польських політиків та військових, але й для цивільних Львова. Практично безкровний переворот спершу майже не змінив ритму життя містян, а нова влада шукала спільну мову з неукраїнським населенням. Національні громади міста відреагували по-різному. Євреї оголосили нейтралітет та створили власну міліцію під контролем української влади. Їхня позиція здалась полякам антипольською, а українцям проукраїнською і це призвело до вчинення поляками єврейського погрому

Після обстрілу поляками українських патрулів стало зрозуміло, що збройної ескалації не уникнути. Особливістю конфлікту стала участь неповнолітніх і жінок, а також ведення боїв польською стороною у перші дні в цивільному одязі. Це ускладнило ідентифікацію учасників боїв і втягнуло українських військових у ситуацію, в якій вони були змушені застосовувати зброю проти "цивільного" населення. Пізніший аналіз показав, що із 6022 осіб визнаних польськими "оборонцями Львова", 67,4% мали вік до 25 років, 23,6% — до 18, а 22,7% (1374 особи) були школярами чи студентами. Близько половини не мали військової підготовки.

Мирні переговори припиняли вуличні бої лише на короткий час, за який польським загонам вдавалося покращувати свої позиції. У ході боїв багато цивільних були поранені чи вбиті. Була загроза, що припинять роботу електростанція через брак вугілля або насосна станція води. Мешканці вулиць, де тривали бої, перебували в голоді та страшній нужді через страх залишати свої домівки. Найгірше було євреям, деякі з них були вбиті на вулицях і залишалися там непохованими. Мертві тіла лежали у будинках. В українській частині міста життя виглядало безпечнішим, а постачання кращим. У той час же час у польській частині бандити грабували як магазини, так і помешкання. Єврейський комітет від імені українського уряду перебрав на себе постачання в єврейській частині, що дещо покращило ситуацію.

Із польського боку в боях за Львів загинуло 439 осіб, з яких 412 римо-католиків, 6 греко-католиків, 1 вірменин, 2 протестанти, 6 євреїв. Конфесії 12 інших жертв встановити не вдалося. В період з 1-го по 22-е листопада загинуло 12 жінок.

Мирне населення

Діти після погрому з їжею, отриманою від польової кухні. Джерело: цифровий архів YIVO
Містян на вулиці у листопаді 1918. Фото з колекції Степана Гайдучка
Підводи з їжею на вулиці міста. З колекції Степана Гайдучка