Боротьба за вокзал

Стан вокзалу після боїв 3-4 листопада. Фото 22 листопада. Джерело: Narodowe Archiwum Cyfrowe

Вокзал відігравав важливу стратегічну роль. І поляки, і українці претендували на розміщені тут ешелони зі зброєю, амуніцією та продовольчими складами. Також контроль над ним давав можливість обом сторонам як отримати військову підмогу, так і не допустити її.

Згідно з планом повстання, до вечора 1 листопада вокзал охороняла українська залога із 50 військових. Ця група, очолювана четарем Юрієм Полянським, мала не допустити грабунку ешелонів та складів; налагодити якнайшвидший транзит демобілізованих інших національностей, що прямували до своїх домівок через Львів, з огляду на побоювання мародерств. Залучати ж до своїх лав українських військових австро-угорської армії, через загальну втому від війни та нерозуміння мети повстання, їм не вдавалося.

Спроби поляків захопити вокзал почалися ще 1 листопада із заворушень біля костелу Св. Ельжбети. Опівдні 2 листопада групу Полянського практично оточили. Оскільки поляки спершу діяли у цивільному одязі, їх було важко відрізнити. Не в змозі протидіяти повстанцям і мародерам, позбавлена зв'язку з командуванням, деморалізована чутками, українська залога передислокувалася на станцію Підзамче. Поспіхом, Полянський забув про групу, однак її тимчасово очолив четар Йосафат Сідельник, і так практично до кінця дня вони обороняли вокзал. Поляки під командуванням поручника Яна Шрама не одразу зауважили евакуацію решти української залоги, та взяли штурмом вокзал без опору пізно ввечері того ж дня.

Незважаючи на зусилля сторін, на залізничному вузлі панувало мародерство що, однак, призупинилося коли грабіжники знайшли вагони зі спиртом. Підпал вагонів з нафтопродуктами призвів до пожеж на складах станцій.

Із прибуттям до Львова УСС увечері 3 листопада почалися спроби відвоювати вокзал. Гуцульська сотня хорунжого Романа Каратницького та сотня Вишколу четаря Євгена Ясеницького оволоділи майже усією його територією, але без підмоги їм довелося відступити на Скнилів. Сторони узгодили  охорону вокзалу змішаною польсько-українською командою. Попри домовленість, польська сторона швидко роззброїла і полонила українських військових.

Боротьба за вокзал

Стан вокзалу після боїв 3-4 листопада. Фото 22 листопада. Джерело: Narodowe Archiwum Cyfrowe
Стан вокзалу після вибуху складів амуніції. Джерело: Semper Fidelis, 1930, tabl. 44
Біля Чернівецького вокзалу після підпалу, відтоді не існує. Джерело: Semper Fidelis, 1930, tabl. 44