Греко-католицький митрополит Андрей граф Шептицький (1901–1944) походив з галицької аристократії. Серед українців Галичини користувався високим рівнем довіри. Був найбільшим меценатом української культури та освіти, засновником першого сучасного українського музею у 1913 році. Особливо його авторитет зріс після повернення з російського полону в 1917.

Римо-католицький архиєпископ Юзеф Більчевський (справжнє ім'я — Юзеф Біба) був професором і ректором Львівського університету. Як Львівський архиєпископ (1901–1923) він докладав багатьох зусиль для активізації релігійного життя та був відомим благодійником. Обоє архиєпископів під час українсько-польської війни опинилися по різні сторони барикад. З одного боку, резиденція Шептицького була в частині міста, що її контролювали поляки, а резиденція Більчевського — на українській стороні. Також Шептицький та Більчевський стояли на кардинально відмінних позиціях щодо причин виникнення та перебігу цього конфлікту.

Римо-католицький архиєпископ звинувачував українців у вибуху війни та у скоєнні злочинів проти польського населення. У свою чергу, митрополит Шептицький підтримував прагнення українців до державної незалежності та вважав поляків винними у негуманному ставленні до українців. Попри розбіжності, із перших тижнів війни Більчевський та Шептицький намагалися допомогти соціально вразливим мешканцям міста. Також вони ініціювали переговори про укладення перемир'я та звернулися до військового командування із проханням здійснити обмін полоненими.